​

Вплив музики на психічну діяльність дитини

​

      Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення, спокою та гармонії до неспокою, пригніченості або агресії).

У зв'язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.
     Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитини) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах) спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика при гіперзбудливості, розгальмованим дітям зі слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.

Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги.
      Музику можна слухати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже в ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м'яку музику і попросіть її закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в неї позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.
Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту Панг вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу водномувипадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому - може заподіяти людині шкоди.
         Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на того, хто говорить. Наш внутрішній стан, наші думки, ставлення до світу виявляються в змісті промови, в її інтонаційному забарвленні. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, у свою чергу відкладає відбиток на психологічний стан слухача, впливає на наші стосунки з ним. Наприклад грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не сприймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошена спокійним, м'яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю її бажання.

Дитина та музика

​

      Музика для дитини - світ радісних переживань. Щоб відкрити для неї двері у цей світ,треба розвивати у неї здібності і перш за все музичний слух nf емоційний відгук. Інакше музика не виконає своєї виховної функції. Якщо дорослий якомога ближче стискається зі світом дитинства. Якщо вони разом мріють, фантазують, сміються і грають,то діти відчуваючи цю близкість дорослого, відкривають їм свої таємниці, почуття та емоції. Як це прекрасно - знайомити дітей з музикою. Діти дуже люблять слухати. Треба більше і більше співати дітям без музичного супроводу, щоб вони не тільки слухали, але й розуміли, про що ця пісня, вслуховувались у звучання слів та словосполучень.
    Музика,як і художнє слово чи картина, повинна стати для дітей способом вираження почутів, настрою, ідей. Слухання музики розвиває інтерес до неї, любов, розширює кругозор, підвищує музичне сприйняття. Музика для слухання буває вокального і інструментального. Це можуть бути пісні виконані батьками,чи музичні твори у грамзапису, ауді та відео записи.Для кращого запам'ятовування пісні, чи музичного твору,можна асоцціювати його з тим, що бачить дитина навкруг себе. Намалювати те, про що вона чула. Дуже гарно запам”ятовують діти пісні з мультфільмів, тому, що вони сприймають пісню образно, відносно того чи іншого героя. Батьки повинні вчити дитину любити пісню,насамперед народну пісню, тому що народна пісня має художньо-виховну цілісність.

      Для розвитку ритмічного сприйняття треба користуватись музичними інструментами. Але в домашніх умовах це можуть бути такі предмети: ложки, палички, камінці,капронові пляшечки чи коробочки, яки наповнюють крупою, горохом, квасолею. І граючи на такому інструменті,дитина покращує виконання пісні,і одержує велике задоволення.

   Для розвитку танцювальних навичок потрібно як умога більше розвивати у дитини потребу в рухах. Давати можливість розвивати танцювальну творчість, щоб дитина одержувала максимум задоволення.
Якщо музика визиватиме у вашої дитини позитивні емоції, вона сприйматиме навколишній світ гармонійно і оптимально.

Музичне виховання дитини в сім′ї

Діти, які частіше знайомляться з музикою, мають більш багатші почуття, вони частіше звертають увагу на почуття і переживання інших людей. Краще, швидше і повніше вбирають у себе все нове, як правило добре навчаться в школі.

     Багато дітей дуже ємоційні. Вони відчувають велику потребу в художніх враженнях, в активному прояві своїх почутів. Ті, хто зблизька спостерігають за життям маленьких дітей, знають з яким натхненням малята співають, танцюють.
     Зацікавленність до музики і музичні здібності виявляються у дітей по різному. Багато з них із великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики ніби то байдужі. Іноді вважають, що такі діти від природи не музичні, у них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна. У кожної дитини можливо пробудити зацікавленність і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує життєва практика і наука. Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними способами: співати дитині пісні, привчати слухати платівки, музичні записи, дитячі музичні радіо та дивитися музичні телепередачі. Якщо є можливість водити дитину на концерти.

   Треба прагнути до того, щоб діти не просто раділи музиці, а вчилися переживати закладенні в цю музику почуття.

      Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:
-яка це музика, весела чи сумна?

Спокійна чи навпаки?

Що така музика може розповісти?
Що під неї хочеться робити?

пропонувати дитині самостійно дати назву музичному твору.

З'ясувати, чому саме таквона хоче його назвати.
      Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвивають творчі здібності малечі.
  Розвивати вміння емоційно переживати музику допомогає також читання казок, оповідань, тому що переданний словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.
    Діти дуже люблять повторно слухати музику, яка їм сподобалась. Іноді можно загадувати загадки: співати мелодію без слів і запитати яка це пісня. Таким чином непомітно дитина привчається до музики. В наслідок такої роботи батьки зрозуміють, те що дітей без слуху немає. Є діти у яких ще невиявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися: більше співати, слухати музику, танцювати. Треба створити в сім'ї атмосферу любові до музики, якомого схвалювати потребу дитини проявиляти себе в музиці. Треба пам'ятати, що це приносить дитині радість і робить її добрішою.

 

Вплив музики на розвиток особистості дошкільнят

 

     Реформа системи освіти, яка стосується і дошкільників, висуває розвиток творчості дитини, як одну із пріорітетних задач. Без її вирішення неможливо виконати головні завдання дошкільної освіти, розроблені у „Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні”: формування базиса особистої культури дитини через відкриття її світогляду у цілому і різнобічному.
    Дитина не повинна пасивно спостерігати оточуючий світ, вживати готову їнформацію і копіювати її. Саме від творчих людей залежить розвиток суспільства. Перші творчі здібності особистості проявляються в дошкільному віці. Перед вихователем стоїть задача знайти шляхи своєчасного прояву у кожної дитини інтересів, природних задатків, здібностей і створити оптимальні умови для їх розвитку. Визначати конкретні сфери творчого потенціалу.
     Як відомо, музика - вид мистецтва, який суттєво впливає на становлення особистості. Вона збагачує почуття дитини, сприяє оволодінням вмінням відчувати ритм і мелодію твору, формує здібності адекватно реагувати на них своїм голосом і рухами, розвиває інтерес до різних музичних інструментів і бажання на них грати.
   Головне в музичному розвитку дошкільнят - повести дитину в різнобарвний світ музики, навчити дитину "жити нею”. Задача педагога полягає в тому, щоб дитина робила це не тому, що так треба, а щоб дитина сказала:” Я буду робити це тому, що хочу, тому, що це мені цікаво.”

   Допомогти дитині відчути красоту і силу впливу музики - це важлива задача. Частково вирішує цю задачу „Програма художньо-естетичного розвитку й виховання дошкільнят”. Головне у цій програмі - розвиток чуттєво-емоційної сфери дитини у взаємозв׳язку з морально-інтелектуальним.
    Музичне виховання - частина естетичного виховання дитини. Естетичне виховання проходить через ознайомлення дітей з різними видами мистецтва (музика, образотворче мистецтво, театр, хореографія, література, фольклор). Музика розвиває музичну культуру і формує позитивні якості особистості. Музика в більшій мірі, ніж інші види мистецтва, доступна дитині.
   Під час слухання музики розвивається таке поняття, як емоційно образний зміст музики. Тобто діти знаходять зв׳язок між засобами музичної виразності і змістом музики. Розвивая виконавскі навички дітей ми співаємо без супроводу. 
      Відомо, що пісенна творчість направлена на розвиток різних музичних здібностей. І коли вже діти мають певний досвід музичної імітації, вони можуть виконувати, наприклад музично-пісенну пластичну гру „Зайчик”, ”Зайчик-побігайчик”, „Вовчик”, „Кішка та собачка” тощо.

   В музично-дидактичгих іграх діти проспівують слова привітання з певною інтонацією та емоцією, вибирають потрібний темп і ритм.
    Ефективними видами занять, які дозволяють дитині розкритися повніше і яскравіше як особистості, являються розвивальні, домінуючи, комплексні, тематичні заняття.
    Розвитку особистості дитини сприяють дитячі музичні свята. Основа свята - це гра: веселе дійство, де є вільна музична діяльність. Викликаючи емоції радості, свята закріплюють знання дітей про оточуючий світ, розвивають мову дитини, творчу ініціативу та естетичний смак. 
    Підсумовуючи, скажу, що музика займає особливе місце у вихованні дітей дошкільного віку. Головний принцип - це оптимальне співвідношення навчання та творчості.

​

Музика в житті малюка

​

    Музика, як вид мистецтва, повинна увійти в життя дитини із самого народження.
      Батьки мають право запитати: "А це не зарано?". На це питання можна відповисти так: "Ні не зарано, а може трішечки пізно". Вчителями доведено, що ще до народження дитина сприймає не тільки голос матері, але і деякі звістки іззовні. Це говорить про те, що музика, музичне мистецтво ближче дитинці, ніж інші види мистецтва, томущо слуховий аналізатор дитини починає формутися одним із перших.
    Для дітей раннього віку інтонаційна виразність музики, близька до інтонації голоса людини і має велике значення. Вона благодійно діє на настрій дитини, викликає перш за все почуття задоволення. Постійні позитивні реакції на музику впливають на формування емоційної свери дитини. Музичне сприйняття музики дитиною підвищує більшість процесів формування його організму та психіки. Різноманітні рухові реакції малюка, які викликають музичні звуки, говорять про прямий зв׳язок музики з фізичним розвитком людини. Музичні здібності у дитини можуть виявлятися дуже рано, а їх відсутність не можна вважати дійсним. Тількі ваша турбота про залучення дитини до музики зможуть закластив у дитині „ядро” музичності. Для цього наберіться терпіння. На першому етапі вам потрібно 3-5 хвилин.

     Нагадую про те, що наше завдання навчити дитину уважно слухати музику, розвивати у неї співучі навички і вміння ритмічно рухатись під музику. Але більшість батьків такої освіти не мають, та це і не обов׳язково. Достатньо вміти чисто співати, правило інтонувати музичні мелодії, виразно виконувати танцювальні вправи. Не обов׳язково повторювати репертуар, з яким дитину ознайолюють в дитячому садку. У більшості діти не можуть відтворити ці музичні твори. І тому на домашніх музичних заняттях ви маєте можливість ознайомити дітей з тими музичними творами, які відомі вам, але вони повинні бути зрозумілими дітям. Дитина емоційніше сприймає і голос, і рухи батьків та із задоволенням повторює їх. Якщо в занятті з дитиною ви будете використовувати і музичні інструменти (якщо вони є, це можуть бути бубон, барабан, трикутник) це збагатить уяву дитини про звукову паніту музики. Всі батьки мріють розпізнати в своїй дитині хоча б маленький росточок майбутньої талановитої особистості. Крім того, ви, мабуть, хотіли б бачити свою дитину доброю, чуйного, яка розуміє і цінує красу оточеного світу. Ці прекрасні людські почуття можуть виховуватися мистецтвом, якщо почати з самого раннього дитинства

​

            Українська народна пісня -

частина народної медицини

​

      Українська народна пісня є унікальним явищем у світовій культурі. Вона вражає розмаїттям жанрів, стилів, глибиною змісту, незбагненною й незрівнянною за своєю красою й простотою поезії.

       Бо ж недарма народна пісня творилася протягом тисячоліть, а, отже, пройшла такий відбір. Якого не знав жоден музичний жанр.
      Чим уважніша людина до народної пісні, тим легше вона відрізняє зерно від сміття, тим багатша її пожива від цілющої сили справжньої пісні.
        В чому ж терапевтична дія пісні? Це так званий спеціалізований жанр, у якому майже нічого, іншого, крім емоцій немає. Ще вагітною, майбутня мама вивчає колискові, які незабаром співатиме дитині. Під часу співів і на матір, і на дитину накочуються цілющі хвилі…
Наші предки підсвідомо відчували, що ї колискова пісня має лікувальну (психотерапевтичну дію). Через незбагненно прості й мудрі, теплі гойдання колискового ритму й маминої інтонації передаються дитині душевна рівновага, любов і довір’я до всього живого, один до одного.        Нажаль дійсність не завжди прекрасна. Та в душі дитини вже сформувався перший захисний редут - в пам’яті дитини залишається інформація про те, що в житті більше доброго, ніж поганого. Достеменно відомо, що діти, які не знали, не чули, не сприймали у своєму ранньому дитинстві ні колискових, ні повчальних забавлянок чи пестушок, ні приповідок, зростають черствими до людської біди і горя, жорстокими до людей і тварин, загальмованими до навчання і сприйняття оточуючого. Не соромтесь плакати, слухаючи гарну пісню. Дайте волю сльозам. Це ваше очищення. Пісня лікує вашу думку – це відома імперично знайдена істина.
   Лікувальна функція української народної пісні є очевидною і на фізіологічному рівні.

Людина свідомо чи несвідомо знаходила найздоровіший, найефективніший спосіб дихання. Недарма дихальні вправи були особливим об’єктом уваги найдавніших лікарів, жреців, воїнів, філософів. Швидкий вдих і повільний видих в узагальненому розумінні це й є пісня.      Але незрівнянно глибшою й важливішою функцією української народної пісні є її вплив на людину на рівні психологічному. Пісня непомітно й завжди несподівано допомагає стати віч-на-віч зі своєю бідою, душевною травмою. Бо людині властиво ховатись від власних психологічних травм, не визнавати та не помічати їх – це надто болісно. Тому важко лікувати психологічні хвороби.Через емоційний канал пісня розкриває людині суть її душевної травми, акцентуючи увагу на добрі, красі. Реакцією на розуміння будуть сльози.В нашому сучасному стрімкому житті тепер майже не чути в домівках колисанок наших бабусь.Нажаль, зникають українські народні пісні-перлини – приповідки, забавлянки, віршовані смішинки, гумористичні небилиці. А чи варто нехтувати народним досвідом?

​

Музика - це "вітаміни" для дітей

​

    Благодійні звуки формують міцне фізичне зоров'я та розвивають здібності малюків. Медики стверджують, що багато сучасних хвороб у дітей пов'язані з нестачею в їхньому житті добротворних звуків. Вони потрібні для гармонійного повноцінного фізичного та інтелектуального розвитку і в утробі матері, і після народження. 

Дзюркіт струмка, шелест лисття, щебетання птахів, сюркотіння цвіркуна і багато-багато інших звуків, серед яких людина жила впродовж тисячоліть, сьогодні змінилися ревищем реактивних літаків, гуркотінням автомобілів, побутової техніки тощо. А замість ніжного співу матері дитина чує постріли, лайливі слова, зойки жаху з телевізійних трилерів.
      Батьки рідко надають значення таким "дрібницям". Проте благозвучні звуки природи та музики мають величезний вплив на організм на фізіологічному рівні. Доведено, що музика може заспокоювати чи збуджувати нервову систему, прискорювати чи уповільнювати роботу серця та дихання , підвищувати чи нормалізувати артеріальний тиск, спазмувати чи розслаблювати м'язи, підвищувати рівень ендорфіну (речовина, яка виробляється в мозку і сприяє підвищенню життєвого тонусу людини, усуненню больового синдрому тощо), регулювати температуру тіла, активізувати імунітет, стимулювати вироблення гормонів, що блокують стрес.

​

Музика в повсякденному житті дітей

​

     Музика – могутній засіб всебічного розвитку дитини, формування її духовного світу. Вона розширює її кругозір, знайомить з різноманітними явищами, збагачує почуттями, викликає радісні переживання, сприяє вихованню правильного ставлення до навколишнього світу. Залучення до музики активізує сприймання, мислення та мову, виховує високий естетичний смак, розвиває музичні здібності, уяву, творчу ініціативу, всебічно впливає на її розвиток.
       Ввести дитину в чарівний світ музики, розвиваючи її музичні і творчі здібності покликані музичні керівники дошкільних закладів. Але важливо не тільки на музичних заняттях, а й у повсякденному житті створювати умови для розвитку музичних нахилів, інтересів, здібностей дітей. В іграх, на прогулянках, під час самостійної художньої діяльності діти за власною ініціативою можуть співати пісні, водити хороводи, слухати грамзапис музичних творів для дошкільників, підбирати найпростіші мелодії на дитячих музичних інструментах. Музичну діяльність дітей у побуті відрізняє самостійність, ініціативність, прагнення зробити щось своє.

       Отже, у дошкільників насамперед потрібно виховувати самостійність й ініціативу у використанні знайомих пісень, танців у різних умовах (в іграх, на прогулянках, у самостійній художній діяльності та ін.), у музично-дидактичних іграх розвивати мелодійний слух, почуття ритму, музично-сенсорні здібності, розширювати коло музичних вражень слуханням музичних творів у грамзапису і сприяти тому, щоб діти відтворювали їх у сюжетно-рольових іграх.

      Застосовувати музику в сюжетно-рольових іграх можна по-різному: як ілюстрацію до дій матері (діти співають колискову), святкуючи День народження (танцюють, співають), або для відтворення вражень, одержаних від музичних занять, святкових ранків, вечорів, розваг. Для успішного розвитку таких ігор діти повинні знати багато пісень та хороводів на побутову тематику, про різні професії, транспорт, народні пісні тощо. Такі твори є у програмовому музичному репертуарі (пісні: “Паровоз”, “Курчата”, музика А. Філіпенка, “Літаки”, музика І. Кишка, “Ідемо ми вулицями”, музика Тілічеєвої, “Баю-баю”, музика Красєєва; ігри: “Льотчики”, музика Нечаєва, “Поїзд”, музика Метлова, “Помічники”, музика Шутенко, “Веселий музикант”, музика Філіпенка, хоровод “Городна хороводна”, музика Можежелова та ін.).
     Вихователь повинен заохочувати творчі прояви дітей, нагадувати про можливість використання у грі знайомої пісні, допомогти їм у музичному виконанні.

   Проведення у повсякденному житті музично-дидактичних ігор, які розучуються дітьми на музичних заняттях, сприяє музичному розвитку, дає змогу дітям розрізняти музичні звуки за тембром, висотою, ритмом, динамікою, за їх напрямком і характером.
Наприклад, вчить дітей розрізняти звучання різних інструментів за тембром (грати якусь мелодію на піаніно, відстукувати ритмічний малюнок пісні на бубні, на барабані, а діти впізнають на якому інструменті він грав).

  Розрізняти звуки за висотою (співає нескладну мелодію, а діти повторюють, пропонувати розрізняти за висотою звучання двох бубнів, двох брязкальцях чи трикутників, що відтворюють різні за висотою звуки). Дітей старшого дошкільного віку в ігровій формі навчає розрізняти напрямок звучання мелодії (вгору чи вниз); піднімати ляльку на рух мелодії вгору і опускати, якщо мелодія йде вниз. Розвиває у них почуття ритму, пропонуючи їм за ритмічним малюнком, відстуканим на барабані, впізнати знайому пісеньку або повторити її. В іграх типу “Гаряче-холодно”, коли звучання брязкальця чи бубна послабляється або посилюється в залежності від віддалення чи наближення дитини до схованої іграшки, дошкільнята вчаться розрізняти звуки за динамікою.
Для проведення музично-дидактичних ігор потрібно мати магнітофон з записом музичних творів для дошкільників, дитячі музичні інструменти.       Музику можна використовувати при розповіданні дітям казок, особливо тих, за сюжетом яких написані дитячі опери або складено інсценівки з музичним супроводом, запропонувати їм послухати у запису пісні окремих персонажів (наприклад “Пісню кози” з опери Коваля “Вовк і семеро козенят” та ін.).