top of page
bullying04.jpg

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року №2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Так, Закон України «Про освіту» доповнено пунктом, яким передбачено, що:

БУЛІНГ (цькування) - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

Стоп буллинг.PNG

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

  • систематичність (повторюваність) діяння;

  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

  • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ БУЛІНГУ:

  • Булінг (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи - штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.

  • Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб - штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

  • Якщо булінг (цькування) вчинить неповнолітній від 14 до 16 років – відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них будуть застосовані штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

  • Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

"ГОВОРИМО ПРО ВАЖЛИВЕ"

  • Протидія булінгу в закладі освіти: хто що робить читати >>

  • Відповідальність за булінг: що в законі, що на практиці читати >>

  • Про захист дітей від жорстокого поводження, здійснення інших заходів щодо забезпечення їхньої безпеки читати>>

  • Подолання насильства щодо дитини: координація дій читати >>

  • Подолання сексуального насильства щодо дитини: координація дій читати >>

  • Індикатор фізичного, сексуального, психологічного насильства щодо дитини, а також нехтування потребами диини читати>>

  • Про булінг для дітей читати >>

  • Про кібербулінг для дітей читати >>

Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

 

  вдома

  • не хоче одягатися вранці

  • шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка

  • просить батьків забрати її із дитячого садка раніше

  • плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт

  • не контактує з однолітками у дворі

  • грає наодинці в парку

в дитячому садку:

  • не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо

  • усамітнюється при будь-якій нагоді

  • часто губить свої іграшки або речі

  • бруднить чи псує одяг

  • грає поламаними іграшками

  • відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі

  • не має друзів у групі.

Хто провокує булінг в дитсадку

Булінг серед дітей старшого дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

педагог або помічник вихователя:

  • зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі

  • ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки

  • глузує із зовнішнього вигляду дитини

  • образливо висловлюється про дитину чи її батьків

  • проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини

батьки або члени сім’ї:

  • б'ють та ображають дитину вдома

  • принижують дитину у присутності інших дітей

  • проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини

  • ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.

bottom of page