Это описание. Нажмите, чтобы отредактировать этот текст
Это описание. Нажмите, чтобы отредактировать этот текст
ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД №2 "КАЗКА"
комбінованого типу
Мелітопольської міської ради Запорізької області
АНАЛІЗ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ РІВНЯ ЗНАНЬ ДІТЕЙ
ЗА ОСВІТНІМИ НАПРЯМАМИ БКДО УКРАЇНИ
ГРУДЕНЬ, 2021-2022 н. р.
АНАЛІЗ МОНІТОРИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ РІВНЯ ЗНАНЬ ДІТЕЙ
ЗА ОСВІТНІМИ НАПРЯМАМИ БКДО УКРАЇНИ
ВЕРЕСЕНЬ, 2021-2022 н. р.
Результати моніторингу
якості освіти, рівня розвитку компетентностей дітей дошкільного віку
у 2020-2021 н.р.
В закладі дошкільної освіти здійснюється системна та цілеспрямована робота щодо розвитку ключових компетентностей дошкільників. З метою реалізації Закону України «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти, в ДНЗ освітній процес організовувався таким чином, щоб забезпечити рівний доступ до якісної освіти кожній дитині дошкільного віку.
Відповідно до завдань річного плану на 2020-2021 н.р та з метою виявлення ступеня відповідності результатів діяльності ЗДО стандартам і вимогам дошкільної освіти, для реального визначення рівня знань, умінь та навичок вихованців були проведені моніторингові дослідження сформованості ключових компетентностей дітей в усіх вікових групах, рівня навчальних досягнень вихованців, стану якості освітнього процесу.
Зміст освітнього процесу в закладі визначався Базовим компонентом дошкільної освіти, освітніми програмами «Світ дитинства», «Оберіг» (групи №2, №3 -дітей раннього віку), «Впевнений старт» (група № 9 - молодший дошкільний вік, група №10-старший дошкільний вік), «Віконечко» / гр.№11, №12 – дітей ЗПР, РАС/
З метою проведення цілеспрямованого обстеження рівня засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до 7 освітніх ліній Базового компонента, вихователями було проведено дослідження щодо оцінки досягнень дітей дошкільного віку за картою компетентностей.
Основними завданнями моніторингу були:
-своєчасне виявлення й оцінювання реального стану знань дітей, відповідність державним вимогам;
-підвищення якості освітнього процесу, яке б орієнтувалось на потреби освітніх послуг батьків, дітей і школи;
-максимально об’єктивне прогнозування можливостей розвитку дошкільників.
Одним із напрямків роботи педагогів закладу є особистісно – орієтований підхід в організації освітнього процесу. Тому, одним із ключових завдань моніторингу – визначити, чи є поступальні зміни в розвитку однієї конкретної дитини впродовж навчального року. Результати досягнень дітей дають змогу зорієнтувати педагогів у сильних і слабких сторонах розвитку кожної дитини, доборі засобів оптимізації цього процесу, шляхів індивідуальної роботи з нею.
Статистичну обробку даних вивчення стану сформованості життєвих компетенцій педагоги здійснювали за критеріями, чітко визначеними за кожним підрозділом програми. Отримані данні аналізувались за принципом природної достатності. Такий підхід до оцінювання даних зрізів дозволяє аналізувати якість освіти дітей і якість освітнього процесу в закладі та своєчасно реагувати на недоліки в роботі з розвитку тих чи інших освітніх ліній.
Зведені результати моніторингу свідчать про наступне: майже всі діти дошкільного віку володіють знаннями і навичками відповідно до вимог освітньої програми «Світ дитинства» та за освітніми лініями Базового компонента.
Моніторинг реалізації освітніх завдань з різних сфер по групах виявив, що в основному знання та уявлення всіх дітей відповідають показникам компетентності, наведеним у комплексній освітній програмі «Світ дитинства». Робота щодо реалізації завдань освітніх ліній в групах дошкільного віку також велась відповідно до основних вимог Базового компоненту дошкільної освіти в Україні. Рівень сформованості компетентності дітей в цілому відповідає віку та загальним показникам.
Про якість освітньої роботи педагогічного колективу з дітьми дошкільного віку протягом навчального року свідчить позитивна динаміка та високе значення показників розвитку життєвих компетенцій дошкільників за всіма освітніми лініями.
Результативність роботи з дошкільниками за віковими групами
Узагальнені результати моніторингу рівня розвитку компетентностей дітей раннього віку за 2020-2021 н.р.
Вихованці групи раннього віку № 2 /вихователь Бахірко Н.О./ в основному оволоділи необхідними навичками самообслуговування, активно наслідують дорослих та ефективно засвоюють нову інформацію. Позитивна динаміка розвитку малят відбувається завдяки доцільному використанню педагогами творів художньої літератури, створеному мультисенсорному середовищу, доброзичливій атмосфері.
У групі раннього віку № 3 / вихователі Колесник Н.В., Призванна О.В./ багато уваги приділялось розвитку дрібної моторики та сенсорному вихованню. В групі створено різноманітне насичене розвивальне середовище. Наслідком цього є позитивні показники сформованості сенсорних еталонів, конструктивної діяльності, прагнення дітей до спілкування, багатий словниковий запас. Малюки охоче танцюють, співають, розповідають невеликі віршики, впевнено, не соромлячись.
За результатами досліджень наприкінці 2020 - 2021 навчального року, у дітей раннього віку знання, вміння, навички сформовані на достатньому рівні. Психофізичний розвиток в цілому відповідає віковим нормам. Особливо слід відмітити високий рівень сформованості рухових навичок, конструктивної діяльності та сформованості первинних уявлень про світ дорослих, соціальної компетентності. Проте недостатньо сформовані уявлення про світ природи.
Узагальнені результати моніторингу рівня розвитку компетентностей дітей молодшого дошкільного віку відповідно до освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти за 2020-2021 н.р.
При організації освітньої роботи в групах дітей молодшого дошкільного віку №7 /вихователь Єрмолаєва І.М./ та №9 -інклюзивна /вихователь Волкова Т.А./ протягом навчального року пріоритетним напрямком стало ознайомлення дітей з природним довкіллям, з навколишнім середовищем та первинна соціалізація дітей. Внаслідок цієї роботи діти мають певні уявлення про оточуючий світ та навички спілкування /найвища динаміка за освітньою лінією «Дитина в соціумі» - 21 % /. Також результатом плідної роботи педагогів над формуванням культурно-гігієнічних навичок є досить високий розвиток самостійності дітей, сформованість необхідних навичок самообслуговування, і, навіть, початків взаємодопомоги. Значну увагу приділяли педагоги елементам впровадження дослідницької діяльності.У дітей на достатньому рівні сформовані навички зображувальної діяльності, творчого ставлення до завдань. Цьому сприяло те, що освітній процес в групі №9 в поточному навчальному році будувався за освітньою програмою «Впевнений старт», де кожного дня відповідно до програмових завдань передбачене творче їх виконання, вихователь Волкова Т.А. - керівник гуртка «Чарівні фарби».
Проте діти не на належному рівні володіють українським мовленням.
Узагальнені результати моніторингу рівня розвитку компетентностей дітей середнього дошкільного віку відповідно до освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти за 2020-2021 н.р.
Вихователі групи дітей середнього дошкільного віку № 5 /вихователі Свистельник С.В., Рубан К.Ю./, №1 /Єгорова А.В., Гаркушка Т.А./. Багато уваги приділено патріотичному вихованню малюків, ознайомленню з культурою та традиціями українського народу. Разом з тим, слід зазначити, що потребує покращення робота з формування у дітей зв’язного українського мовлення.
Вихователі групи дітей середнього дошкільного віку № 4 – офтальмологічна /Шепелєва Г.О., Попова І.О./ пріоритетним напрямком роботи обрали продуктивні та пошукові види діяльності. Багато уваги приділяли формуванню основ безпеки життєдіяльності, валеологічній освіті /вч-дефектолог Устименко М.І.-керівник валеологічного гуртка «Зернятко здоров'я»/. Діти цієї групи мають позитивну динаміку рівня сформованості відповідних знань та вмінь. Діти здатні будувати висловлювання та робити елементарні висновки, проте в даній групі також з українським мовленням наявні деякі труднощі.
Вихователі групи дітей середнього дошкільного віку № 11, / Ходінова Г.В., Куліш Ю.С./, №12 /Пашина О.В./ – ЗПР, РАС пріоритетним напрямком роботи обрали формування соціальної компетентності з використанням різноманітних інноваційних методів і прийомів
Низька динаміка простежується і за освітніми лініями «Особистість дитини», «Дитина в соціумі» (11%).
Отже, в подальшому, для розвитку мовлення та набуття дітьми досвіду спілкування українською мовою, взаємодії між однолітками, вихователям слід вчити дітей чіткому, логічному, образному висловлюванню, використанню засобів інтонаційної виразності та мовленнєвому та соціально - поведінковому етикету, систематично планувати дидактичні ігри мовленнєвого спрямування, сюжетно – рольові ігри соціальної тематики, залучати дітей до пояснювального мовлення в процесі організації режимних моментів та повсякденному житті.
Узагальнені результати моніторингу рівня розвитку компетентностей дітей старшого дошкільного віку відповідно до освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти за 2020-2021 н.р.
Корнилова О.О., вихователь дітей старшого дошкільного віку групи № 8, багато уваги приділила формуванню у дітей правильної звуковимови, зв’язного мовлення, тому рівень сформованості мовленнєвої компетентності у дітей її групи досить високий, незважаючи на те, що група має статус логопедичної. Системність та злагодженість, взаємодія вихователя групи та вчителя – логопеда Таган Л.В. продемонстрували якісні зміни у рівні сформованості мовленнєвої компетентності дітей групи № 8. Крім того педагог групи постійно працює над ознайомленням з культурою рідного краю, формуванням патріотичних почуттів. Проте не достатньо сформовані виконавські вміння, мало уваги приділялось театралізованій діяльності.
Вихователі старших груп № 6 /Павлова М.В./ та № 10 / Мельник Н.М., Шолом О.О./ намагались всебічно підходити до розвитку дітей. Такий підхід створив умови для розвитку у дітей логічного та образного мислення, таких якостей, як самостійність, активність, сприяв формуванню вміння робити висновки, припущення. Вихователь Павлова М.В. плідно працюючи над розвитком у дошкільників пізнавальної активності багато уваги приділяла впровадженню інноваційних технологій – ТРВЗ, палички Кюїзенера на заняттях з логіко – математичного розвитку.
За результатами тестового вивчення, спостережень, досліджень практичного психолога закладу, діти старшого дошкільного віку готові до подальшого навчання в закладах загальної середньої освтіи.
Висновок:
Підсумковий моніторинг результативності роботи педагогів за 2020 - 2021 н.р. засвідчив якісні зміни в організації освітнього процесу.
Методичною службою упорядковані матеріали моніторингового вивчення, яке відбувалося протягом 2020 – 2021 н.р.
У дітей, які згідно індивідуальних особливостей та запиту батьків, додатково відвідують гуртки, відмічається зростання показників сформованості життєвих компетенцій (з креативного, художньо-естетичного, соціально-морального розвитку, а також мовленнєвого розвитку, в тому числі оволодінням іноземної (англійської) мови.
Позитивно спрацьовує поєднання роботи вузьких спеціалістів та педагогів груп по впровадженню та виконанню вимог комплексної освітньої програми «Стежинки у Всесвіт».
Враховуючи результати моніторингу рівня компетентностей дошкільників за 2020 - 2021 н.р.:
- педагогам слід і надалі створювати сприятливі умови для формування показників розвитку компетентності особистості, а саме: фізичної, соціально-моральної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, художньо-естетичної, творчої активності у всіх сферах життєдіяльності. При цьому система професійних умінь педагога повинна забезпечувати реальне та успішне входження дитини в сучасну життєву дійсність, а саме:
-
створювати сприятливу психологічну атмосферу в групі, більше уваги приділяти психологічним аспектам підготовки до школи;
-
встановлювати емоційне спілкування з дорослими та однолітками;
-
розвивати вміння відтворювати знання в життєво-практичних ситуаціях;
-
формувати схильність до творчості, винахідництва, прагнення відійти від шаблону, зразка, зробити по-своєму;
-
формувати самостійність, впевненість, спостережливість, допитливість;
-
враховувати індивідуально-психологічні особливості дітей у підготовці, проведені навчальних занять;
-
залучати дітей до індивідуальних занять відповідно до результатів аналізу педагогічного моніторингу;
-
використовувати різнорівневі завдання, нові сучасні технології, педагогічну підтримку вихованців;
-
створювати умови для покращення соціально-психологічного клімату у дитячих колективах.