top of page

ОБЕРЕЖНО, КОРОНАВІРУС!

Рекомендації для громадян щодо коронавірусу 2019-nCoV26 січня 2020

Міністерство охорони здоров’я України закликає громадян та мандрівників дотримуватись звичайних заходів обережності.

Коронавіруси – це велика родина респіраторних вірусів, що можуть спричиняти захворювання: від звичайної застуди до тяжкого гострого респіраторного синдрому.

Основними клінічними ознаками та симптомами коронавірусу є гарячка та утруднене дихання.

У разі появи симптомів, що свідчать про гострі респіраторні захворювання під час подорожі або після неї, мандрівникам рекомендується звернутися до лікаря та надати відомості про історію подорожей.

Стандартні рекомендації ВООЗ для широкої громадськості щодо зменшення впливу та передачі ГРВІ:

  • часто мийте руки або обробляйте дезінфікуючими засобами;

  • під час кашлю та чхання прикривайте рот і ніс паперовою хустинкою. Використану хустку варто негайно викинути та помити руки;

  • уникайте тісного контакту з усіма, хто має гарячку та кашель;

  • якщо маєте підвищену температуру тіла, кашель й утруднене дихання, якнайшвидше зверніться до лікаря та повідомте йому попередньою історією подорожей;

  • відвідуючи живі ринки в районах, в яких зараз фіксуються випадки нового коронавірусу, уникайте контакту з живими тваринами та поверхнями, які контактують з тваринами;

  • не споживайте сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження. Із сирим м'ясом, молоком тощо слід поводитися обережно.

Міністерство охорони здоров'я України та координаційний штаб щоденно надають актуальну інформацію про випадки захворювання, спричинених новим коронавірусом.

коронавірус.jpg
1-18-360x254.jpg
2-13-360x254.jpg
4-6-360x254.jpg
3-12-360x254.jpg
66-360x254.jpg
5-6-360x254.jpg

Здоров`я дитини - багатство країни!

Усі ми знаємо, що немає в людини більшої цінності, ніж здоров’я. З давніх-давен відоме гасло: “Твоє здоров’я – в твоїх руках”. Але для того, щоб навчитися берегти здоров’я, треба знати про самих себе, про стан свого організму. Слово «здоров’я» супроводжує дитину з моменту її народження. Ще навіть не знаючи, що воно означає, три-п’ятирічний малюк каже: “Я здоровий, якщо не хворію. І почасти то вже є відповіддю.

Формування, збереження й зміцнення здоров’я дітей та дорослих громадян України – одна з актуальних проблем нашого суспільства. Розбудова держави, її подальший розвиток прямо залежить від здоров’я населення, від збільшення кількості здорових, міцних, сильних тілом і духом людей.

Батьків та педагогів передусім хвилює питання, як зміцнити здоров’я дітей. Потік різноманітної інформації та практичних порад надто великий і часто-густо безрезультатний, поза як окрім думок, потрібні реальні дії, щоденна праця батьків, вихователів і самих дітей, спрямована на зміцнення здоров’я.

Головне завдання дорослих полягає в тому, щоб змінити на краще ставлення до власного здоров’я майбутніх громадян України, тим паче, що рівень захворюваності дітей нашої держави дедалі зростає. Щоб дитина могла піклуватися про своє здоров’я і здоров’я інших, слід виробити в неї свідоме ставлення до життя, усвідомлення пріоритету здоров’я. Дуже важливо сформувати валеологічний світогляд і мотивацію до здорового способу життя. У дошкільнят виробиться усвідомлене ставлення до власного здоров’я, коли діти засвоять елементарні знання про свій організм, оволодіють гігієнічними нормами поведінки, психологією спілкування, гігієною харчування. Ці знання та навички вони поповнюватимуть і вдосконалюватимуть протягом усього свого життя.

Здоров’я – найважливіша цінність не лише окремої людини, а й усього суспільства. Щоб людина мала змогу піклуватися про своє здоров’я, про розвиток, вона повинна свідомо ставитися до життя як найважливішого дарунку природи. Тому формувати культуру здоров’я особистості, прищеплювати розуміння пріоритету здорового способу життя, надавати ґрунтовні знання про основи здоров’я потрібно дітям з раннього віку, щоб знання, вміння та навички перейшли в звичні, необхідні потреби.

Дошкільники ще з раннього віку оволодівають певним обсягом стихійних знань про здоров’я, їх цікавить власний організм, вони намагаються дослідити його як можуть. Малюки несподівано для себе роблять відкриття, наслідуючи дорослих, доглядаючи власне тіло.

Дитина допитливо пізнає все навколо себе. Що таке мило, зубна паста, що з ними потрібно робити. А також пізнає сама себе. Для чого вони, ці допитливі оченята? Цікаво знати, що будемо їсти на сніданок. Найпершим про це дізнався носик, який почув запах із кухні. Так буде завжди, якщо носик у дружбі з носовою хусточкою. До речі, а для чого треба їсти? Щоб вирости сильною і здоровою людиною. Отже, їсти треба гарно, з апетитом і обов’язково подякувати. Бо хороші слова – це теж здоров’я. Малюку хочеться дізнатися, чому дівчатка носять бантики, дідусь – окуляри. Для чого треба вчасно лягати спати, загоряти, ходити босоніж, обливатися водою. Що треба робити в разі виникнення болю. Як позбутися різного нездоров’я і бути завжди здоровим.

Щоб дитина знала, що таке здоров’я, що впливає на нього, що для нього корисне, а що – шкідливе, як зберегти і зміцнити своє здоров’я й здоров’я інших людей, мають ретельно подбати дорослі (батьки й педагоги). Головне – правильно дібрати інформацію для подання дітям: щоб вона була наукова, доступна для сприймання дошкільнятами, зорієнтована на формування в них практичних навичок дбайливого ставлення до свого здоров’я, спиратися на традиції українського народу в збереженні та зміцненні здоров’я.

Вивчаючи абетку здоров’я, дошкільники дізнаються чимало про себе. Важливо забезпечити дітям здоровий спосіб життя, створити валеологічно та екологічно обґрунтовані умови для організації ігрової, трудової і навчальної діяльності.

Формування в дітей знань про основи здоров’я передбачається в процесі повсякденного життя та на окремих заняттях. Допомагають їм дорослі – педагоги, медики, допоміжний персонал дошкільного навчального закладу в тісній співдружності з батьками. Усі вони мають бути зразком досконалості, духовної та фізичної гармонії, чітко усвідомлюючи свою приналежність до виховання здорової нації. Шляхи і методи для цього кожному належить вибрати свої, найбільш прийнятні для конкретної дитини, її здібностей, потреб, інтересів, але такі, щоб вона одночасно і розважалася, і збагачувалася знаннями та вміннями дбати про своє здоров’я.

1 (1).jpg
2.jpg
Sportyvna_rodyna_03.jpg

ОБЕРЕЖНО, РОТАВІРУС!

      ПРОФІЛАКТИКА ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ ТА ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ

Гострі кишкові інфекції – це група захворювань, що протікають з ознаками інтоксикації і ураження шлунково-кишкового тракту. Збудниками кишкових інфекцій є окремі групи бактерій (шигели, сальмонели та інші), умовно-патогенні мікроби (стафілококи, протей), віруси (ротавіруси, ентеровіруси і т.д.), гельмінти (лямблії, амеби). Час від зараження людини до перших клінічних проявів захворювання триває від кількох годин до 2—3 діб.

Гострі кишкові інфекції виникають внаслідок вживання заражених продуктів або води, які проникають в організм людини через брудні руки, продукти харчування. При цьому наявність збудників та процес їх розмноження в продуктах харчування не впливає на смакові якості продукту.

Найчастіше факторами передачі кишкової інфекції  стають готові  страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби,  які готуються "із запасом", що призводить до накопичення у продуктах збудників інфекційних захворювань.

Джерелом інфекції при всіх цих захворюваннях є хвора людина та носій інфекції. Збудники кишкових інфекцій живуть і розмножуються в кишківнику хворого і виділяються у зовнішнє середовище з випорожненнями і сечею. Характерною загальною рисою цих інфекцій є наявність бактеріоносійства, тобто здатність збудника жити і розмножуватись в кишківнику людини, не викликаючи ознак захворювання. Бактеріоносії мають велике значення в розповсюдженні інфекційних хвороб, оскільки вони здатні виділяти збудника у великій кількості, при цьому виявити їх можливо лише при бактеріологічному обстеженні. Тварини також часто є переносниками патогенних мікроорганізмів, які викликають інфекційні захворювання та харчові отруєння.

Харчові отруєння - це захворювання людини, що передаються переважно через їжу. Основною причиною їх виникнення є вживання в їжу продуктів, що володіють шкідливою дією, чи в результаті розвитку в них шкідливих мікроорганізмів, чи внаслідок вмісту різних токсичних речовин.

Харчові отруєння поділяються на три групи: мікробного походження (токсикоінфекції), немікробного (отруєння продуктами з вмістом отруйних хімічних сполук(гриби і ягоди, окремі лікарські рослини, хімічні токсини), з невстановленими причинами.

Одним із найбільш поширених джерел харчових отруєнь можуть бути продукти, заражені мікробами, що виділяють дуже сильні токсини (отрути білкового походження). Це, в першу чергу, Clostridium botulinum — збудник ботулізму. Досить часті випадки харчових отруєнь спричинені токсинами деяких видів стафілокока. Ці бактерії активно розмножуються при звичайній кімнатній температурі на різноманітних харчових продуктах, що не підлягають перед їх споживанням термічній обробці (тістечка з кремом, молочні продукти, паштети, вінегрети). Джерелом зараження таких продуктів можуть бути хворі, що страждають стафілококовими захворюваннями.

Необхідно відзначити, що харчові отруєння найчастіше виникають раптово, нерідко захоплюючи значний контингент осіб, і, як правило, досить швидко загасають. Разом з тим вони можуть зосереджуватися в мікрорайоні обслуговування визначеного харчового підприємства. 

При гострих кишкових інфекційних захворюваннях та харчових отруєннях ефективність профілактичних заходів залежить від рівня гігієнічних знань населення та дотримання ряду гігієнічних правил:

Не вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо  їх недоброякісності та  недотримання  термінів  споживання;  не вживати «самоквасу», приготовленого з сирого молока. Зберігати продукти харчування тільки у  спосіб, зазначений на упаковці та у встановлений термін; 

Зберігати  їжу захищеною від комах, гризунів та інших  тварин. Для надійного захисту продуктів зберігайте їх у щільно закритих банках (контейнерах);

Не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб.  Купуючи будь-які харчові продукти у торговельній мережі,  споживач має право вимагати у продавця документи, що  підтверджують якість та безпеку продукції; 

Не вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини.  При харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо)  виключати контакт продуктів з ґрунтом та піском; 

Не готувати продукти із «запасом»; приготовлені страви  бажано вживати відразу, а у разі повторного  споживання, вони мають проходити вторинну термічну обробку; зберігання виготовленої страви без холоду не  повинно перевищувати 2-х годин. Не зберігайте їжу та продукти довго, навіть у холодильнику;

Не брати в дорогу продукти, що швидко псуються  (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або  інші продукти, які потребують охолодженого зберігання);

При готуванні багатокомпонентних страв дотримуватись вимог щодо технології обробки  кожного компоненту(паштети, м'ясні салати тощо); при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно  добре промити питною водою, а при споживанні дітьми - обдати окропом; 

Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття  посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі водойми тощо); 

Для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану;  при неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки,   туризм тощо) для миття посуду і рук вода  має бути профільтрована і проварена; для пиття та  приготування їжі необхідно мати з собою запас питної  води;

 Перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди  мити руки з милом; дотримуватись правил особистої гігієни, ретельно мити руки милом після користування громадським транспортом, після відвідування туалету;

При відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої  гігієни; дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти;

Для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами. При купанні у водоймах і басейнах не слід допускати попадання води в рот.

Виконання цих нескладних правил та порад допоможе уникнути захворювання гострої кишкової інфекції і зберегти Ваше здоров'я та здоров'я Ваших близьких!

Раптом у дитини виникли симптоми гострої кишкової інфекції (ГКІ), чи харчового отруєння необхідно негайно звернутися за медичною допомогою!

images ротавирус.jpg
rotavirus-u-detej.jpg

УКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ ІМУНІЗАЦІЇ

Відповідно до листа Департаменту охорони здоров`я обласної державної адміністрації від 18.04.2019 № 01-06_0886 в. м. Мелітополь триває Український тиждень імунізаці згідно плану заходів.

В Україні, як і в усьому світі, за ініціативи ВООЗ, щорічно, починаючи з 2005 року, в останній тиждень квітня проводиться Всесвітній тиждень імунізації. Цього орку він триває 24–30 квітня під девізом: «Захистимося разом ― вакцини діють». У Тиждень імунізації згадується про те, що завдяки масовій вакцинації населення на нашій планеті було ліквідовано багато інфекційних захворювань, що забирали в колишні часи тисячі людських життів

Європейський тиждень імунізації — це глобальна кампанія, яка спрямована на підвищення поінформованості населення про вакцинацію, як найбільш ефективний спосіб боротьби з інфекційними  хворобами на кожному етапі життя.

Метою проведення Європейського тижня імунізації є підвищення рівня охоплення вакцинацією через досягнення більш глибокого розуміння того, що кожна людина потребує захисту від хвороб, керованих за допомогою вакцин та має право на підвищення рівня інформованості щодо вакцинації, а кожна громада регіону повинна відчувати покращення комунікації в напрямку імунізації.

Завдяки кампанії імунізації, запровадженій ВООЗ у 1967–1977 роках, було ліквідовано натуральну віспу, до цього від неї помирав кожен четвертий хворий. Досягнутою метою вважають ліквідацію поліомієліту. З початку боротьби з цією хворобою вдалося врятувати від паралічу близько 5 млн людей, на 99 % знизити захворюваність; смертність від кору в усьому світі знизилася на 74 %. Деякі країни досягли стійкого прогресу в боротьбі з туберкульозом. Вакцину від гепатиту В регулярно вводять дітям у 147 із 192 країн-членів ВООЗ.

Не зважаючи на значні успіхи, закріплення результатів вимагає подальшої роботи. З 2010 року нові вакцини були впроваджені у 113 країнах, і число вакцинованих дітей зросло на 20 мільйонів. Зараз на черзі стоїть ліквідація кору, поліомієліту, епідемічного паротиту. Розроблені вакцини проти вітряної віспи, дизентерії Зонне, пневмонії та інших поширених захворювань. Крім того, значний прорив в напрямку інноваційних і комбінованих вакцин дозволяють підліткам і дорослим людям захиститися від грипу, менінгіту, онкологічних процесів в печінці і шийці матки.

Проте ситуація в цій області далека від ідеальної. Незважаючи на результати в роботі по досягненню всіх цілей по ліквідації хвороб, включаючи кір, краснуху, а також материнський і неонатальний правець, відзначається відставання, і за останні два роки в світі відбулося кілька спалахів кору, дифтерії і ряду інших хвороб, які попереджаються за допомогою вакцин.

Вакцинація є невід’ємним правом людини на здорове і повноцінне життя та найефективнішою зброєю у подоланні інфекційних хвороб. Інфекційні хвороби залишаються однією з основних причин інвалідності та смертності населення в усьому світі. За даними ВООЗ, близько 30 % летальних випадків у дорослих зумовлені інфекційними хворобами та їхніми наслідками, у дітей цей показник становить понад 60 %. Досвід розвинених країн вказує, що лише підвищення рівня охоплення вакцинацією серед населення призводить до зменшення захворюваності, інвалідизації та смертності у цілому.

Для нашої держави питання імунопрофілактики на сьогодні залишається одним із найважливіших. Тому є декілька складових:
падіння загального рівня імунізації в останні роки в силу різних причин, в т. ч. і за відсутності необхідних вакцин;
зростання недовіри населення та зниження активності медиків щодо вакцинації;
збільшення кількості некомпетентних та неперевірених інформаційних та залякуючих повідомлень в ЗМІ з приводу вакцинації.

Основним завданням імунопрофілактики є створення популяційного імунітету населення держави на рівні 95 %. Саме цей рівень дозволяє уникнути масового розповсюдження інфекційних захворювань.

Зараз в Україні спостерігається позитивна тенденція до покращення стану імунізації, однак рівень охоплення щепленнями ще залишається небезпечно низьким.

Варто нагадати, що лише вчасне проведення імунізації, звернення до фахового лікаря, дбайливе ставлення до самопочуття дитини гарантує її право на здорове життя!

medsestra-254x149.jpg
vaktsinadiye-2-542x380.png

УВАГА!  ЩЕПЛЕННЯ!

иммуниз.jpg
иммун 2.jpg
bottom of page